Унікальний ідентифікатор зупинки (станції) громадського транспорту. Унікальним ідентифікатором може бути будь-яка комбінація літер та чисел, інвентарний номер зупинки тощо.

Якщо у схемах та графіках руху громадського транспорту використовується кодування зупинок, вказати код зупинки (станції).

Назва зупинки (станції), яка використовується у схемах та графіках руху громадського транспорту.

Кількісна та якісна інформація, що описує характеристики зупинки.

Географічна широта зупинки (станції).

Географічна довгота зупинки.

Код КАТОТТГ адміністративної одиниці.

Поштовий індекс адреси.

Назва держави.

Назва регіону

Назва району.

Назва територіальної громади.

Назва населеного пункту або назва селищної чи сільської ради.

Тип та назва площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо.

Номер може включати числа та букви.

Опис вказується за потреби, щоб чіткіше визначити розміщення.

Якщо у місті наявні тарифні зони, необхідно вказати назву тарифної зони. Якщо тарифні зони відсутні, вказати 0.

Посилання на веб-сторінку з інформацією про зупинку.

Тип зупинки кодується однією з цифр: 0 — зупинка; 1 — станція; 2 — вхід чи вихід на станції (за умови, якщо використовується колонка parentStation).

Якщо зупинка (вхід чи вихід) розміщені на станції, необхідно вказати ідентифікатор станції з колонки stopId. У такому випадку в таблиці окремо вказуються станція та зупинка на станції.

Часовий пояс, в якому розміщена зупинка.

Обладнання зупинки для маломобільних груп населення кодується цифрами: 0 — невідомо; 1 — хоча б один транспортний засіб обладнаний спеціальними засобами; 2 — інфраструктура відсутня. Для станцій використовуються таке кодування: 0 — умови зупинки відповідають умовам станції; 1 — інфраструктура наявна; 2 — інфраструктура відсутня.